НАЙБІЛЬШИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА БУВ СТВОРЕНИЙ В СРСР

85 років тому, 17 вересня 1931 року в тоді ще голому і напівпустельному казахському степу був створений один з найбільших таборів ГУЛАГу - Карлаг. За 28 років існування табір перемолов долі сотень тисяч людей, в тому числі і відомих діячів культури, але здебільшого - простих селян.

У 1931 році в казахському степу був організований радгосп «Гігант» площею 17 тисяч гектарів. Під цією назвою з'явилася установа, яка з 1931 по 1959 роки назавжди зіпсувала долі 6 мільйонів політв'язнів, інтернованих і військовополонених. Ім'я цього кривавого чудовиська - Карлаг НКВС ...

У систему Карлаг входило безліч таборів і зон особливого призначення (Особлагах). Найбільші з них Спасслаг (військовополонені), Алжир (Акмолинский табір дружин зрадників Батьківщини) Степлаг (українці, прибалти, власовці). Адміністративним центром Карлаг стало селище Долинка в 50 км від Караганди. Загальна територія Карлаг по площі порівнянна з територією Франції ...

Основною діяльністю укладених був видобуток каменю для будівництва автодоріг. Всі роботи проводилися вручну. Люди гинули від холоду, голоду і фізичного виснаження. Найбільш слабких добивала охорона ... На момент створення таборів уповноважені спецчастини НКВС насильно виселили з цієї території все місцеве населення. Найчастіше з примусовим вилученням худоби. Для казахів це означало голодну смерть ...

Рахунок загиблим від хвороби не вівся, а особисті справи після смерті знищувалися. Так людина зникала назавжди. У Карлаг засилали інтелігенцію Радянського Союзу, серед яких фігурували такі імена, як найбільший біолог Чижевський, Лев Гумільов, отець Севастіян ...

Учасник Кенгірського повстання Іван Іванович Карпінський був ув'язненим Степлагу.

- Сам я з України. Мене заарештували за читання буржуазної літератури. Це була книга з історії України. За це мені дали 25 років таборів. А мені самому було тільки 19 ... Так я потрапив в селище Кенгір, укладені якого будували Жезказган. В основному там була молодь з України, прибалти і власовці.

Охорона лютувала. Ув'язнених вбивали без причини. На Великдень охорона обстріляла колону з зеками. На наступний день весь табір не вийшов на роботу. До нас в табір прислали урок. Кримінальників. Для того, щоб вони нас повбивали. Але ми їм цього не дали зробити. Тоді в бійні загинуло 15 осіб. Це була межа ...

16 травня 1954 року ми заблокували табір і почали вимагати зміну режиму табору. 42 дня ми тримали оборону. А 26 червня на нас з літака скинули кілька фугасів. А потім в табір увійшли танки. Вони стріляли по бараках, давили людей. Вся земля була в крові. Не пошкодували ні дітей, ні жінок.

На питання: «Як ви вижили?», Іван Іванович заплакав ...

- Нас повезли вбивати в вагонах для руди. Хотіли скинути в шахту. П'ятнадцять хвилин ми висіли над прірвою. Натиснули б кнопку - і 40 метрів вниз. Але в останній момент змінили рішення. І ось так я вижив ...

Поліна Петрівна Остапчук, колишня ув'язнена Карлаг.

- Я з України. Після війни голодували ми сильно, і я збирала гроші на державну позику після війни. За 50 рублів. Великі гроші тоді були. Заступилася перед начальством за вдову з чотирма дітьми, щоб у неї грошей не брали. За це мені дали 10 років. Приписали мені роботу на американську розвідку. Чи не давали спати тиждень, і я все підписала.

У 1948 році мене відправили в Спаськ. Там я пробула 4 роки. Вижила завдяки диву. Потім був Актас. Влітку будівництво, взимку завод. 4 роки на відбійні молотки. А вийшла я вже в 1956, відсидівши 8 років.

По молодості я була видною дівчиною, за мною почав доглядати комендант табору. Чотири місяці ходив за мною, але я на його залицяння не відповідала, тоді він пригрозив мені влаштувати «трамвай» - це коли 11 чоловіків ґвалтують, а 12 йде хворий на сифіліс. Одну дівчину так заразили і вона незабаром померла. Мені довелося погодитися, щоб зберегти життя. Так на зоні я позбулася невинності і народила першого сина ... Помирали багато. З нашого відділення в Спаську по п'ять трун на добу вивозили. Труни були легкі - настільки люди були виснажені ...

- Маму вислали з Білорусії в 1939, їй було 18 років. Я народилася в 1940 році і росла в Долинці. Вихователями у нас були «дружини зрадників Батьківщини». А в 8 років нас перевели в Компанійський дитячий будинок. Вихователі у нас хліб відбирали. Взимку не топили. Дітей ми самі мертвих виносили. Багато померло. Ховали дітей в дерев'яних діжках. Трун на них не виділяли. Ми були дітьми ворогів народу, нас було не шкода ...

Продовжую табірну тему, розпочату розповіддю про АЛЖИР - Акмолинский табір дружин зрадників батьківщини. Тільки з Астани тепер перенесемося в Караганду - благо, це зовсім не далеко за мірками Казахстану.

... У 1930 році посеред Великого Степу виник радгосп «Гігант», рік по тому перетворився на Карагандинський виправно-трудовий табір - один з найбільших, поряд з Воркутою і Колимою, «островів» ГУЛАГу, що тягнувся на сотні кілометрів і містив одноразово до 65 тисяч з / до (а також ще від 12 до 40 тисяч в «Особлагах»). Вже тоді було ясно, що внутрішні райони Казахстану по своїй неосвоєності і ресурсним потенціалом гідні Крайньої Півночі, вже були грандіозні плани освоєння тутешніх рудників, і на Карлаг було покладено завдання підготувати Степ до освоєння. У 1931 році з території Карлаг було виселено все цивільне населення (в основному переселенці початку ХХ століття), а на їх місце повезли в'язнів - спочатку селян російського Чорноземля, потім - всіх інших. Карлаг діяв до 1959 року, за цей час його в'язні збудували Караганду, Екібастуз, Джезказган, Балхаш і десятки інші міста і селища, з'єднали їх залізницею і автомобільними дорогами, налагодили меліорацію, влаштувавши в степу поля і пасовища. Серед них були Лев Гумільов, Чижевський, Солженіцин.

Центром Карлаг була Караганда, а селище Долинка (5,7 тис. Жителів) в 45 кілометрах на захід від останньої. Або навіть не центром - столицею: тут жили не ув'язнені, а начальство. І що ще дивніше, селище з того часу майже не змінився ...

У музею Карлаг взагалі багато спільного з музеєм АЛЖИРу - тільки тут все набагато гірше. Сам музей зроблений ще сильніше - з довгими коридорами, опорами в формі шибениць, лякаючою тьмяною підсвічуванням, трохи чутними голосами, що розповідають по-російськи про коїлися тут злодіяннях - діє дуже сильно і якось неявно: занепокоєння і пригніченість наростають поступово і непомітно, і в повній мірі відчуваєш їх, лише знову вийшовши на світ божий, а вже задуматися про достовірність пропонованих фактів і зовсім здається блюзнірством. Оцінити це можна, наприклад, тут (там же спогади ув'язнених), мені ж щось толком зняти не вдалося: як і в більшості музеїв Казахстану, тут заборонено фотографувати, але на відміну від того ж АЛЖИРу, по карлаговскому музею ще й не можна ходити без супроводження. У підсумку я ходив в групі з чотирьох чоловік з двома екскурсоводами, які з мене практично око не спускали, нібито я не сфотографувати що-небудь намагався, а вкрасти. Насправді, тут дуже багато цікавого - документи, речі, інтер'єри (в тому числі кабінет начальника з картиною на тему Леніна, написаної одним із в'язнів) ... Дещо я все-таки зняв:

Лабораторія тут не випадкова - Карлаг мав два десятка «шарашек», в яких знову ж підневільним працею, але за фахом працювали вчені - в освоєнні такого складного району однієї лише сили робочих рук було мало. З цим, можливо, пов'язана така концентрація інтелігенції в Карлаг - наприклад, біофізик Чижевський або генетик Ефраімсон. А покинутий в глибину Великого Степу Лев Гумільов не міг не почерпнути тут нових ідей для своїх теорій (враховуючи, що в таборах він був не новачок - до цього встиг пережити кілька років в Норильську).

Чомусь найбільше зняти мені вдалося в підвалі Управління, де відтворено інтер'єри різних камер - розміщувалися, само собою, не тут, а в бараках інших таборів. Точніше, я зняв лише чоловічу і жіночу камери:                                     

І камеру тортур ... Багато що з представленого тут мені здалося досить спірним. Наприклад, в карцері тут є яма з гратами нагорі, в яку нібито садили провинилися. У камері тортур якісь вже дуже середньовічні знаряддя на зразок гаків для підвішування людини до стелі. У мене мимоволі виникло питання - а чи застосовувалися в ГУЛагу подібні технології? Принаймні в таких кількостях, щоб бути системою? ..

А в цілому, було дуже приємно вийти з цих залів на повітря. За похмурим і запорошених вулицях Долинка я попрямував світ за очі. На багатьох зборах - колючий дріт. Раніше я бачив таке тільки в Республіці Комі, і мені відразу згадалося, що Караганда і Воркута - по суті, рідні сестри. У бараках, побудованих ув'язненими для своїх наглядачів, тепер живуть нащадки ув'язнених ... Від назви стає не по собі. Кажуть, спочатку тут ховали дітей - в Долинці був ще й дитячий будинок, адже деякі ув'язнені потрапляли сюди вагітними, інші піддавалися насильству, і багато дітей вмирали від хвороб і голоду.

Їх могилки уособлюють гнуті хрести трохи вище бур'яну ... Лише їдучи звідси на ПАЗіку, я раптом помітив, що в Долинці мені не зустрілося, здається, жодного казаха. Тут живуть росіяни, українці, німці, литовці, але вони зовсім не схожі на тих, хто живе в Росії або Україні. Тут донині діють три зони - правда, в них містяться цілком звичайні кримінальники. Як і Перм-36 з його гуляють по селу одержимими, Долинка залишила відчуття «проклятого місця».

Керівництво ГУЛАГу складалося тільки з жидів.

Саме час поговорити про геноцид жидівького народу.

Список по прізвищах:

ЖИДИ В ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННІ ТАБОРІВ І поселень НКВС

1. Начальник - Берман Яків - до 1936 року,

2. Начальником Головного Управління виправно-трудовий табір - ГУЛАГ - був комісар III рангу Берман Матвій,

3. Начальник Відділу НКВС СРСР був комісар III рангу Берман Борис.

Очевидно, що це був сімейний підряд Берману.

1. Начальник вільно-поселенського управління НКВД СРСР - Фірін Самуїл Якович.

2. Начальник таборів та поселень на території Карельської АРСР, одночасно начальник біломорського політичного табору - Коган Самуїл Леонідович.

3. Начальник таборів та поселень Північного краю - Фінкельштейн

4. Начальник таборів та поселень Свердловської області - Погребинський.

5. Начальник таборів та поселень Західного Сибіру - Сабо.

6. Начальник таборів та поселень Казахстану - Волін. Карлаг

7. Начальник СЛОН (Соловецького табору особливого призначення) - Серпуховский.

8. Начальник Верхньо-Уральського політичного ізолятора особливого призначення - Мезнер.

Тобто керівництво "Архіпелагу ГУЛАГ" складалося тільки з жидів.

"Честь" винаходи цих знаменитих таборів смерті належить Натану Ароновичу Френкелю, про що з "скромності" ЗМІ ніколи не згадують ...

ЖИДИ - НАЧАЛЬНИКИ УПРАВЛІННЯ НКВС НА МІСЦЯХ

1. Московська область - Реденс

2. Ленінградська область - Заковський

3. Західна область - Блат

4. Північний край - Рітковскій

5. Азово-Чорноморський край - Фрідберг

6. Саратовський край - Пілляр

7. Сталінградський край - Раппопорт

8. Оренбурзька область - Райський

9. Горьковський край - Абрампольскій

10. Північно-Кавказький край - Файвіловіч

11. Свердловська область - Шкляр

12. Башкирська АРСР - Зелікман

13. Західна Сибір - Гогель

14. Східна Сибір - Троцький

15. Середня Азія - Круковський

16. Білорусія - Леплевський

На момент створення НКВС його найвище керівництво виглядало таким чином:

Нарком - Г. Г. Ягода, жид

1-й заступник. наркотик - Л.С. .Агранов, жид

2-й заступник. препарат - Г. Є. Прокоф'єв, росіянин

Головне управління державної безпеки (ГУГБ) - без головного головного управління робітничо-християнських міліцій (ГУРКМ) - Л.Н. Вольський, жид

Головне управління прикордонного та внутрішнього зберігання (ГУПВО) - М.П. Фріновський, росіянин

Головна пожежна команда (ГУПО) - М. Є. Хрипенков, росіянин

ГУЛАГ — М.Д.Берман, жид

Реєстрація громадянства (РАГС) - М. М. Алієвський, жид

адміністративно-господарське управління - І. М. Островський,жид

фінансовий відділ - Л. І. Берензон, жид

Відділ кадрів - Дж. М. Вайнсток жид

Секретаріат НКВС СРСР - П.П.Буланов, росіянин

Особоуполномоченний НКВС СРСР - В.Д.Фельдман, жид

У складі ГУГБ, тобто. за своєю суттю безпечний, вступив у такі відділи:

Спеціальний відділ  - М.І. Гей, жид

Секретно-політичний відділ - Г.А. Молчанов, росіянин

Економічний відділ - Л.Г.Миронов, жид

Закордонний відділ - А.Х.Артузов, хез

Оперативний відділ - К. В. Паукер, жид

Спеціальний відділ - Г.І. Бокі, "українець" (український жид)

Транспортний відділ - В. А. Кішкін, росіянин

Статистичний відділ - Є. М. Генкін, жид

Нарком НКВС - Гершель Гершелевич Ієгуда він é Генріх Ягода. жид

Первый зам. нач. ОГПУ Я.С. Агранов (Сорензон), жид

Начальник Генерального управління таборів і поселень - М. Берман.

його заступник - Звіт СГ, потім - Эйхманс Ф.И., Головний бухгалтер НКВС Берензон, усі жиди,

Начальник хімічної лабораторії (отруйні яди) Майорановський, жид,

Начальник Біломорських таборів - Л.І. Коган, єврей,

Начальник таборів  Ленінградської області - Заковський, жид,

Начальник Біломорсько-Балтійського каналу (будівництво каналу) - С.Г. Фірін, жид,

Начальник Головного управління в'язниць НКВС СРСР - Х. Аперт, жид,

Начальник таборів на території Української РСР - С.Б. Кацнельсон, тоді –Балицький, обидва жида,